Корки гумові
Призначені для закупорювання лабораторного посуду: колб, пробірок тощо.
Гумові корки дають можливість створити повну герметизацію судин, але водночас їх можна застосовувати, тільки коли речовина, що входить до посудини, не діє на гуму. До речовин, що діють на гуму, належить низка органічних розчинників — бензин, ацетон, хлороформ, сіровуглеець, сіль вент-нафта, бензол, хлоровані вуглеводні, петролейний ефір, нітробензол. У деяких із цих речовин гума набухає, інші ж екстрагують із неї домішки — смоли, сірку та ін. З неорганічних речовин на гуму діють концентровані кислоти, особливо сіра й азотна.
Нові гумові корки обсипані зверху тальком або іншими мінеральними речовинами. Тому, перш ніж закривати новим корком будь-яку посудину, її треба обмити та витерти. Оскільки корок, що закриває будь-яку посудину, завжди забруднюється її вмістом, то потрібно, щоб кожна посудина мала свій постійний корок. Це стосується не тільки гумових, але й коркових і скляних пробок. Під час миття посуду одночасно має бути вимита та пробка.
Під час монтажу різного роду приладів гумові корки вживають дуже часто. У таких випадках їх зазвичай доводиться просвердлювати. Починати свердлити гумовий корок потрібно так само, як і коркову, з меншої основи. Свердлити гумовий корок без змащення дуже важко. Як змащувальні речовини, що полегшують свердління, зазвичай вживають концентровану лугу, вазелінову олію або гліцерин. Застосування лугу незручно тим, що воно шкідливо діє на шкіру рук. Повертати свердло потрібно з невеликим натиском весь час спостерігаючи за положенням свердла. Свердло має бути перпендикулярним до основ корка. Коли більша частина корка просвердлена, її ставлять широкою основою на якусь дошку (але не на стіл або стілець і прорізають сильним натиском під час повертання свердла слідуючи за тим, щоб воно не врізалося в дерево. Після цього свердло виймають і вибивають із нього корок. Потрібно взяти за правило ніколи не залишати корки в свердлі.
Просвердлену пробку обмивають водою, якщо мастилом слугував розчин лугу або гліцерину, і просто обтирають, якщо мастилом було вазелінова олія. Зручніше свердлити гумові корки за допомогою машинки для свердління пробок; користуючись нею можна отримати дуже точно та рівно просвердлений отвір, що не завжди вдається під час ручного свердління.
Якщо гумовий корок довго перебуває в роботі та часто зазнає впливу високих температур, то вона розтріскується або твердне, роблячись непридатною до роботи. Щоб уникнути цього, дуже корисно просочувати гумові корки парафіном; для цього парафін нагрівають до 100 °C і кладуть у нього гумовий корок кілька секунд, найбільше на 1 хв. Після цього корок поміщають у сушильну шафу на дротяну сітку, на яку покладено шматок картону або азбесту. Сушильна шафа нагрівають до 100-105 °C, водночас парафін просочує гуму. Оброблена таким способом пробка не затвердітиме або розтріскуватиметься. Так само рекомендується обробляти гумові трубки, особливо для роботи з такими сильно руйнуючими речовинами, як-от хлор. Під час просочення трубок потрібно стежити, щоб парафін добре покрив їх внутрішню поверхню.
Гумові корки, як і інші вироби з гуми (трубки, груші та ін.), найкраще зберігаються в атмосфері аміаку. Для цього їх поміщають під скляний ковпак відповідного розміру над чашею з концентрованим розчином аміаку.
